Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

так далеко

Толкование Перевод

1 далеко

далеко. Очень далеко - ген, геть, геть далеко, далезно. [На бистрому озері ген пливала качка]. Далеко-далеко - ген-ген, гень-гень, геть-геть. [Он гень-гень у жовтій млі безмірної далини синіє щось (Мирн.)]. Далеко вокруг - далеко навкруги, геть навкруги, навколо геть-геть. [Раптом пісня чудова навколо геть-геть залунала. (Л. Укр.)]. Дальше - далі, (зап.) далій, дальш(е), дальненько. Чем дальше - де-далі. Далеко так! - такий світ! [Такий світ ішла та-й удома не застала бабу]. Слишком далеко - далекий світ. [Аж за ирій, - далекий світ, брате! (Шевч.). Он бовваніє ліс дубовий - до нього не далекий світ (Гліб.)]. Туда далеко - це не близький світ. Дальше живущий - дальший, (гал.) обдальний. [Од ближніх сусід і обдальних (Вхр.)]. Как можно дальше - як[що]-найдалі. Далеко тебе до - куди тобі до. Далеко больше чем - геть більше ніж (за, як), геть-геть перескочило за, перейшло за. [Йому тоді вже геть-геть перескочило за сорок (Конис.). Вона геть більш за мене (= чем я) знала (Конис.)].

* * *

тж. далёко; нареч.

далеко; ( при обозначении места для указания на отдаление) ген, геть, усилит. аж ген, аж геть

\далеко за... — (спустя много времени после чего-л.) дале́ко за..., ген за..., геть за...; (много больше, чем) бага́то бі́льше [ніж...], дале́ко за

Русско-украинский словарь > далеко
2 that

1. adj

цей, ця, це; той, та, те

since that time (day) — з того (з цього) часу (дня)

this book is interesting and that one is not — ця книжка цікава, а та — ні

how is that leg of yours? — ну, як ваша нога?

2. adv розм.

так, до такої міри

that much — стільки

that far — так далеко

I can't walk that far — я не можу йти так далеко

he was that angry he couldn't say a word — він був такий сердитий, що не міг вимовити й слова

3. pron (pl those)

1) це

what is that? — що це таке?

who is that? — хто це (такий)?

2) ось що

that is what she told me — ось що вона мені сказала

3) те

this is new and that is old — це нове, а те старе

4) який, яка, які

the letter that came yesterday — той лист, який прийшов учора

the man that we are speaking about — це та людина, про яку ми говоримо

5) коли

the night that we went to the theatre — в той вечір, коли ми ходили до театру

6) він, вона; той, та

I am that I am — я залишаюся самим собою

4. conj

що; щоб; так, щоб

that they were sisters was clear — те, що вони сестри, було ясно

I'm sorry that this has happened — мені шкода, що так сталося

come nearer that I may see you — підійдіть ближче, щоб я міг побачити вас

oh that I might see you once more! — о, коли б я міг ще раз побачити вас!

because that — тому що

but that — коли б (якби, якщо б) не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був такий зайнятий

if that — якщо

in that — оскільки, бо

lest that — щоб не

though that — хоч

and all that — і тому подібне

by that — тим самим, цим

like that — таким чином

that's that — розм. нічого не вдієш; ось так

that is (to say) — тобто

not that — не те щоб

that'Н do — досить, достатньо

that won't do — так справа не піде; так не годиться

this and that — різне

now that — тепер, коли

with that — разом з тим

notwithstanding that — незважаючи на те, що

* * *
I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
3 far

1. n

далека відстань

from far — здалека, здаля

2. adj (comp farther, further; sup farthest, furthest)

1) далекий, дальній; віддалений

far journey — далека подорож

2) віддаленіший

a far cry — велика відстань; великий проміжок часу; велика різниця

far in years — літній, у літах

3. adv (comp farther, further; sup farthest, furthest)

1) далеко; на великій відстані (тж far away, far off, far out)

far into the air — високо в повітря

far into the ground — глибоко в землю

far from — далеко від

how far? — як далеко?

thus far — досі

that far — так далеко; на такій відстані

2) давно; в далекому минулому (майбутньому); під кінець, наприкінці

far back in the past — у далекому минулому

as far back as July — ще в липні

far in the day — наприкінці дня; під кінець дня

far into the night — до глибокої (пізньої) ночі

3) значно, набагато

far the best of all — значно кращий від усіх; найкращий

as far as — до; наскільки

so far (as) — доти, поки; досі; наскільки

by far — набагато, значно

far and away — незрівнянно, набагато, значно; безсумнівно

far and near — усюди, скрізь

far and wide — всебічно; повсюди

to see far and wide — мати широкий кругозір

far from it — зовсім ні, аж ніяк

so far so good — поки що все гаразд

in so far as — оскільки

4. v

віддаляти

* * *
I a
(farther, further; farthest, furthest)

1) далекий; дальній

2) ( більш) віддалений
II adv
(farther, further; farthest, furthest)

1) далеко, на великій відстані (far away, far off, far out)

thus far — дотепер; давно; в далекому минулому або майбутньому; на кінець, наприкінці ( якого-небудь періоду)

2) набагато, значно

3) iм. далека відстань

from far — здалеку

4) у сполученнях

as far as — до наскільки

so far (as) — до, до цього часу, доти поки наскільки far and away незрівнянно, набагато, значно безсумнівно

far and near — усюди, скрізь

English-Ukrainian dictionary > far
4 that

I
pron (pl those) А dem

1) це

what is that — є що це таке?; that you, John? це ти, Джон?; are those your children є це ваші дітиє; це, цього е т. д.; от що

that's not fair — це несправедливо

that's just like her — це так на неї схоже, у цьому вона вся

have things come to that — є невже до цього дійшло?; and so that is settled отже, це вирішено; эмоц.- підсил. ось, от

those are something like shoes — ось це туфлі

good stuff that! — от це правильно /здброво/!; = от це я розумію!; у протиставленні this те

this is new and that is old — це нове, а те старе

2) викор. замість іншого слова або словосполучення, згаданих вище, щоб уникнути повторення заміняє групу іменника

the climate there is like that of France — клімат там схожий на клімат Франції

I have only two pairs of shoes and those are old — у мене тільки дві пари черевик, та е ті поношені; заміняє групу дієслова, эмоц.- підсил.

they must be very curious creatures.- They are that — це, мабуть, дуже дивні створіння. - Так воно, є

3) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який)

Fine art is that in which the hand, the head, and the heart go together — мистецтво - це така область, де руки, думки е душа єдині

those who wish to go may do so — хто хоче, може піти; эліпт. той який

be that thou know'st thou art — будь самим собою

4) перше ( з вищезгаданих)

work and play are both necessary to health. this gives us rest and that gives us energy, — праця е розвага необхідні для здоров'я - одне /перше/ розвиває енергію, інше /останнє/ дає відпочинок Б rel

5) який, яка, які (звичн. йде безпосередньо за обумовленим словом; часто може бути опущене)

this is about all that he has to say — це в основному все, що він може сказати

the letter that came yesterday — той лист, що прийшов вчора

the man (that) you were looking for has come — (т людина, яку ви шукали, прийшла)

during the years (that) he had spent abroad — протягом ( тих) років, що він провів за кордоном

the envelope (that) I put it in — ( той) конверт, у який я це поклав

this is he that brought the news — от той, хто приніс цю звістку; у сполученні зі словами, що позначають час коли

the night (that) we went to the theatre — у той вечір, коли ми ходили в театр; пoeт.; icт. те що, всі що, той хто, усякий хто ( обумовлене слово мається на увазі)

I am that I am — я залишаюся самим собою

6) у ввідних реченнях як не, хоч е

wicked man that he was he would not consent to it — хоч, дурний він був, він не погоджувався на це; в окличних реченнях

wretch that I am! — о я нещасний!, нещасний я!

fool that he is! — ну е дурень же він!, дурень він нещасний! В пpикм.

7) цей, ця, це; той, та, те

since that time [moment, day, year] — з того /із цього/ часу [моменту, дня, року]

in those days y — ті часи

that man will get on! — ця людина свого доможеться!; у протиставлення this той, та, те

this book is interesting and that one is not — ця книга цікава(я), а та ні; у сполученні з here, there прост ось, он

that here chair and that there table — ось цей стілець, он той стіл

8) эмоц.- підсил. часто в сполученні із власним ім'ям цей, ця, це

how is that leg of yours — є ну, як ваша ногає

I don't like that house of hers — не подобається мені ( цей) її будинок; (зам. those) ці

that ill manners — ці мої дурні манери

9) icт. такий, настільки, так

he blushed to that degree that I felt ill at ease — він так /настільки / почервонів, що мені стало ніяково Г пpиcл. так, настільки

I can't walk that far — я не можу йти так далеко; дiaл., aмep. стільки, так

he talks that much! — він стільки говорить!

he is that sleepy — він такий сонний Д визначеного артикля

10) той, та, те; цей, ця, це

what was that noise — є що це був за шумє

11) у корелятивних займенникових сполученнях той ( який), та (як, те (яке))

that part which concerns us — (т частина, що нас стосується)

(and) that 's that — так-то от; такі-то справи; нічого не поробиш; отож, значить; на цьому крапка

and all that, — все ( таке) інше;, так далі

after that — після того, що; після того, як

at that — після цього; потім; aмep. при всьому при тому; до того ж; поверх того на цьому

and usually I leave it at that, — на атом я звичайно припиняю розмову

by that — на той час; ( під) цим

what do you mean by that — є що ви цим хочете сказати?

upon /with/that — коли; як ( тільки); після цього; при цьому; з цими словами

with that she took out her handkerchief — з цими словами вона вийняла носову хустинку

that 's all that — все

that's a good boy!, that's a dear! — от, добре, правильно!, молодець!, розумник!

like that — так; таким /подібним/ чином

why are you crying like that — є чого ти так плачеш?

a man like that — подібна людина

come out of that! — cл. забирайся!, вимітайся!

take that! — на, тримай!, от тобі! ( при ударі)

this and that — див. this
II
cj

1) вводить присудкові, додаткові е аппозитивні придаткові речення (те) що

that they were brothers was clear — те, що вони брати, було ясно

the thought that he would be late oppressed him — думка, що він спізниться, гнітила його

2) вводить придаткові додаткові реченяя е присудки із причинним відтінком значення що, тому що; тому що

I'm sorry that this has happened — мені дуже шкода, що так трапилося

3) вводить придаткову мету (часто so that, in order that) так ( щоб)

let's finish now (so) that we can rest tomorrow — давайте закінчимо зараз, ( так) щоб завтра можна було відпочити

they kept quiet so that he might sleep — вони сиділи тихо, щоб дати йому поспати

4) вводить підрядне результату (звичн. з so, such y головному реченні) що

I am so tired that I can hardly stand — я так стомився, що ледве стою; причини (звичн. після питального або заперечувального головного речення) що

who is he- everybody supports him — є хто він такий, що всі підтримують йогоє; з'ясувальні що

you have well done that you have come — ви добре зробили, що прийшли; необхідного наслідку або супроводу (звичн. після заперечувального головного речення) (без того) щоб

never a month goes by that he does not write to us — не проходить, місяця, щоб він не написав нам

5) вводить підрядні речення в склад емфатичних складних речень

it was there that I first met her — тут Я зустрів її вперше

6) вводить окличні речення, що виражають подив, обурення, сильне бажання щоб, що

that he should behave like that! — щоб він себе так вів!

that one so fair should be so false! — така гарна, така брехуха!

7) icт. вводить підрядне речення, паралельне попередньому підрядному, вжитому з іншим союзом; перекладається як союз першого підрядного

although the rear was attacked and that fifty men were captured — незважаючи на те, що атака був проведена з тилу е незважаючи на те, що п'ятдесят солдатів були захоплені в полон

8) icт. йде за рядом союзів, не змінюючи їхнього значення

because that — тому що, тому що

if that — якщо

lest that — щоб не

though that — хоча

9) у сполученнях

not that — не те щоб; наскільки

not that it matters, but the letter has not been sent yet — я не хочу сказати, що це так вже, важливо, але лист усе ще не відправлений

in that — тим що; оскільки; тому що

some of his books have become classics in that they are read by most students interested in anthropology — деякі з його книг стали класичними, їх читають майже всі студенти, що цікавляться антропологією

but that — якби не

I would have gone with you but that I am so busy — я б пішов з вами, якби я не був так зайнятий; щоб не

he is not such a fool but-that he can see it — він не так дурний, щоб не бачити цього; після негативних речень що

I don't deny [doubt]bat that he is right — я не заперечую [сумніваюся], що він правий; не те щоб

not but that he believed it himself — не те щоб він вірив цьому сам

except that — крім того, що; не вважаючи того, що

save that — icт. = except that [див. except 2]

notwithstanding that — icт. хоча, незважаючи на те, що

English-Ukrainian dictionary > that
5 such

1. adj

1) такий, подібний

such people — такі люди

in such cases — у таких випадках

in such a way — таким чином, так

and such things — і тому подібне, тощо

there is no such thing — нічого подібного немає

do no such thing! — не роби нічого подібного!

2) такий (емоційно-підсилювальне слово)

such good music — така гарна музика

such horrid language — така жахлива мова

such a liar! — такий зухвалий брехун!

such a pity! — який жаль!

don't be in such a hurry! — не поспішайте так!

you gave me such a fright! — ви мене так налякали!

it was such miles away — це було так далеко

◊ such as — як наприклад; такий, як

◊ such a writer as Gogol — такий письменник, як Гоголь

◊ until such time as... — доти, доки...

◊ on such a day as you can go — того дня, коли ви зможете піти (поїхати)

◊ such that — такий, що; так, що

◊ he replied in such a way, that I had to laugh — він відповів так, що я не міг не засміятися

◊ such master, such man — присл. який пан, такий і жупан

2. pron demonst

1) такий

such are the results — такі результати

2) той, такий; ті, такі

all such should report at once — такі люди мають негайно з'явитися

such only who have lived in that country — тільки ті, хто жив у цій країні

◊ and such — розм. і таке інше, тощо

◊ as such — як такий, по суті

◊ a name as such means nothing — ім'я само по собі нічого не значить

◊ if such were the case — якби це було так

◊ there are no hotels as such in this town — у цьому місті немає справжніх готелів

* * *
I a
1) такий, подібний

2) такий; такий гарний, такий великий, такий далекий

3) у сполученнях

such as — як наприклад; такий як; той який; такий який; такий, щоб
II pron
1) такий

2) той, такий; ті, такі

all such — такі люди

3) у сполученнях

and such — тому подібні

as such — як такий; по суті; сам по собі

such being the case — оскільки, оскільки це так, раз така справа

such as it is — яке б воно там не було

English-Ukrainian dictionary > such
6 as

1. pron rel.

який, котрий, як, що

he was a foreigner as they perceived from his accent — він був іноземцем, що вони помітили з його акценту

I don't admire such books as he reads — мені не подобаються книжки, які він читає

2. adv

1) як, згідно з; щодо

do as you are told — робіть, як вам сказано

as per order — ком. згідно з замовленням

as for that book I don't like it — щодо цієї книжки, то мені вона не подобається

he is late as usual — він спізнився, як завжди

2) як наприклад

some animals, as the fox and the wolf — деякі тварини, як наприклад, лисиця і вовк

3) так (у головному реченні)

he came as soon as he could — він прибув так скоро, як міг

3. conj

1) тоді, коли; у той час як (тж just as)

she came in as he was speaking — вона зайшла, коли він говорив

just as I reached the door — у той час, як я підійшов до дверей

2) як, у ролі

to work as a teacher — працювати вчителем

3) тому що, оскільки, через те що, бо

I did not wait for him as it was very late — я не став його чекати, бо було дуже пізно

they could not stay, as they were in a hurry — вони не могли залишатися, тому що вони поспішали

4) хоч, як би не

I was glad of his help, slight as it was — я був радий його допомозі, хоч вона й була незначна

5) (з inf.)

will you be so kind as to tell me all about it — чи не будете ви такі ласкаві розповісти мені все про це

as... as — так само..., як

he is. as tall as you are — він такий же на зріст, як і ви

as far as — наскільки; так далеко, (аж) до

I will go as far as the station with you — я проводжу вас до станції

as for — щодо, відносно

as for me — щодо мене

as good as — по суті, фактично, майже

it is as good as decided — це майже вирішено

as it, as though — неначе

as it were — так би мовити; нібито, немовби

as a matter of fact — само собою зрозуміло

as much as — стільки, скільки

as much as you like — стільки, скільки ви хочете

as to, as concerns, as concerning — відносно, щодо, що стосується

as well — також

* * *
I rel; pron
1) вводить підрядні означальні речення або звороти з such, the same або so y головному речення який, котрий, як, що

2) вводить підрядні означальні речення, що відносяться до всього головного речення що, це
II adv
1) як ( наприклад)

2) як, однаково

3) у сполученнях

as for — що стосується, що до

as from — канц. після; з такого-то числа

as much — так

as of — aмep.; = as for

as per — кoм., канц. згідно, відповідно до

as to — відносно, про, щодо; що до, що стосується

as well — з таким же успіхом; бажано, краще; також, до того ж

as yet — дотепер; поки ще
III
cj

1) у підрядних реченнях, обставинних зворотах часу (часто just as) коли; у той час як, в міру того як

2) у підрядних реченнях причини тому що, оскільки, раз; способу дії як

3) вводить обставинні звороти порівняння як; подібно тому як

4) вводить предикатив е ін. члени речення зі значенням як; передається орудн. відмінком

to work as doctor — працювати лікарем

5) вводить інфінітив результату е мети ( у сполученні з so) щоб; що

6) викор. у вступних словах, реченнях як

as you know — як ви знаєте, як відомо

7) у сполученнях

as against y — порівнянні

as if — немов, начебто

as it is y — дійсності, так; однак

as is — розм. як є; у тому стані, у якому що-небудь перебуває; кoм. без гарантії якості

as is sale — продаж товару без гарантії якості

as it stands — без змін, так

as it was — як не, хоча

as… so — як... так (і)

as though — = as if as you were! відставити!

English-Ukrainian dictionary > as
7 As

1. pron rel.

який, котрий, як, що

he was a foreigner as they perceived from his accent — він був іноземцем, що вони помітили з його акценту

I don't admire such books as he reads — мені не подобаються книжки, які він читає

2. adv

1) як, згідно з; щодо

do as you are told — робіть, як вам сказано

as per order — ком. згідно з замовленням

as for that book I don't like it — щодо цієї книжки, то мені вона не подобається

he is late as usual — він спізнився, як завжди

2) як наприклад

some animals, as the fox and the wolf — деякі тварини, як наприклад, лисиця і вовк

3) так (у головному реченні)

he came as soon as he could — він прибув так скоро, як міг

3. conj

1) тоді, коли; у той час як (тж just as)

she came in as he was speaking — вона зайшла, коли він говорив

just as I reached the door — у той час, як я підійшов до дверей

2) як, у ролі

to work as a teacher — працювати вчителем

3) тому що, оскільки, через те що, бо

I did not wait for him as it was very late — я не став його чекати, бо було дуже пізно

they could not stay, as they were in a hurry — вони не могли залишатися, тому що вони поспішали

4) хоч, як би не

I was glad of his help, slight as it was — я був радий його допомозі, хоч вона й була незначна

5) (з inf.)

will you be so kind as to tell me all about it — чи не будете ви такі ласкаві розповісти мені все про це

as... as — так само..., як

he is. as tall as you are — він такий же на зріст, як і ви

as far as — наскільки; так далеко, (аж) до

I will go as far as the station with you — я проводжу вас до станції

as for — щодо, відносно

as for me — щодо мене

as good as — по суті, фактично, майже

it is as good as decided — це майже вирішено

as it, as though — неначе

as it were — так би мовити; нібито, немовби

as a matter of fact — само собою зрозуміло

as much as — стільки, скільки

as much as you like — стільки, скільки ви хочете

as to, as concerns, as concerning — відносно, щодо, що стосується

as well — також

* * *
[ʒs]
n; (pl asses [`ʒsiːz]); іст.

1) ас ( давньоримська міра ваги)

2) ас ( давньоримська бронзова монета)

English-Ukrainian dictionary > As
8 но

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *
I
1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

но ведь — але́ ж

но всё же — а все́ ж, а все́ ж таки

но и — але́ й, а й; та й

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)
II межд.
1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

но-но́ — ну-ну́, но-но́

Русско-украинский словарь > но
9 подвозить

подвезти и подвезть

1) (к чему, куда) підвозити, підвезти. [Сідайте, підвезу вас додому, бо в той бік їду. Чого так далеко став, - підвозь ближче];

2) (что-либо) привозити, привезти, надвозити, надвезти. [У фортецю встигли привезти і харчів, і бойового припасу]. Подвезённый -

1) підвезений;

2) привезений, надвезений.

* * *

несов.; сов. - подвезт`и

1) підво́зити, підвезти́; (что-л.) надво́зити, надвезти́

2) см. повезти 2)

Русско-украинский словарь > подвозить
10 пушка

гармата, ум. гарматка, пушка, канона. [Обступили город Умань, поробили шанці та, й вдарили з семи гармат у середу вранці (Пісня). Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис). Козацькі пушки були менші і не несли так далеко, як турецькі, тому пушкарі вичікували догіднішої хвилини, коли турки підійдуть ближче (Маковей). Канони грають, кулі заспівають (Федьк.)]. Нацелить, прицеливать -ку - націлити, прицілювати гармату. По воробьям из -ки стрелять - з гармати на горобців стріляти.

* * *

гарма́та, пу́шка

Русско-украинский словарь > пушка
11 тахта

дошка; бляха; грядка, клумба; тахталер поміст К; тахта парасы шматок дошки Г; җез тахта мідна, латунна бляха О; йӱреги (чиг) ме тахта / тахтэ этти, хардэшим, узахлығы (н) те, що ти так далеко, мій брате, забиває дошками моє серце СК.

Урумско-украинский словарь > тахта
12 way

1. n

1) шлях; дорога

a way across — перехід

a way down — спуск

a way up — підйом

a way out — вихід

a way out of the wood — вихід із скрутного становища

a way through — прохід

way signal — шляховий (колійний) знак

get out of my way! — не заважайте мені!, геть з дороги!

by the way — на шляху; в дорозі

going my way? — нам по дорозі?

out of the way — не по дорозі, осторонь

to lead the way — показувати дорогу, іти попереду; подавати приклад

to go (to take) one's own way — перен. іти своїм шляхом, діяти незалежно (самостійно)

there lies your way — ірон. з богом, Парасю; скатеркою дорога

2) бік, сторона; напрям, напрямок

this way, please — пройдіть, будь ласка, сюди

to look the other way — дивитися в інший бік; удавати, що не впізнаєш

3) (амер., розм., тж pl) віддаль, відстань

a great way — велика відстань

a little way(s) — недалеко

a long way(s) — далеко

it is a long way from here (off) — це далеко звідси

a long ways from home — далеко від батьківщини

all the way from the Atlantic to the Pacific — від берегів Атлантики до самого Тихого океану

all the way from A to Z — амер. від (самого) початку до (самого) кінця; перен. повністю, до самісінького кінця

4) рух уперед; хід

under way — мор. на ходу (тж перен.)

to get under way — відпливати, відходити; виїхати, вирушити; здійснювати; пускати в хід

to gather way — набирати швидкість

to lose way — знижувати швидкість; відставати

to make way — просуватися уперед

to have way on — рухатися уперед (про автомобіль, корабель)

5) метод, засіб, спосіб; спосіб дії

I will find (make) a way to do this — я знайду спосіб (як) зробити це

you will never manage it that way — так у вас нічого не вийде

in one way or another — тим чи іншим способом, так чи інакше

in the same way — таким же чином

6) звичай, звичка; особливість, характерна риса

it is not his way to be communicative — товариськість не властива йому

7) спосіб (життя)

the American way of life — американський спосіб життя

to live in a small way — жити скромно

8) розм. галузь, сфера; заняття

to be in the retail way — займатися роздрібною торгівлею

9) відношення, аспект

bad in every way — погано у всіх відношеннях

any way — в будь-якому випадку

in every way — у всіх відношеннях

10) стан, становище

we are all in the same way — ми всі перебуваємо в однаковому становищі

the business is in a fine way — фірма процвітає

in the family way — у цікавому стані, вагітна

she is in a terrible way — вона страшенно схвильована

11) pl тех. полозки, стапелі (на верфі)

12) юр. право проходу (проїзду) (тж the right of way)

by the way — до речі, між іншим; попутно

by way of joking — жартома; щоб пожартувати

by way of London — через Лондон

in the way to fall in love — готовий закохатися

in the way of marriage — з метою одружитися

out of the way — незвичайний, неабиякий

the other way round (амер. around) — навпаки

the ways of God pen. — шляхи Господні

the W. of the Cross pen. — хресний шлях

to make way for — уступити місце (дорогу); розступитися

to put oneself out of the way — старатися щосили (що є духу), зробити все можливе

2. adv амер.

далеко; на деякій відстані

way behind — далеко позаду

they are way ahead of us — вони набагато випередили нас

way below — значно нижче

way back — досить давно

way down South — далеко на півдні

way up in Canada — на півночі, в Канаді

3. int

тпру!

* * *
I [wei] n
1) шлях; дорога; маршрут

which is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]

way across — перехід

a covered way — критий перехід

the Milky Way — Молочний шлях

2) напрям

3) відстань

it is a long way from here — це далеко звідси

4) рух вперед; хід

under way — мop. на ходу

preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування

to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію

to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед

to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)

5) спосіб дії; метод, спосіб

this is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки

her way of doing her hair — її зачіска

I don't like the way she smiles — мені не подобається її посмішка

it is always the way with him — він завжди так себе поводить

6) особливість, характерна риса

he is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка

the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки

that is the way of the world — так вже в світі повелося

the good old ways — добрий старий час

7) ставлення, аспект

not a bad fellow in some ways — в дечому він непогана людина

8) положення, стан

things are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності

to live in a small way — скромно жити

to live in a great way — жити на широку ногу

9) область, сфера; заняття

he is in the grocery way — він торгує бакалією

hunting is not in my way — полювання мені не до вподоби

10) категорія, рід

11) можливість, шлях, засіб

to find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити

12) мop. стапель

13) тex. направляюча (станк;)

14) юp. право проходу, проїзду
II [wei] a
проміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляху
III [wei] adv; сл.
1) далеко; на значній відстані, віддалений

way behind [ahead] — далеко позаду [попереду]

way back — давно

2) повністю, до кінця

3) поблизу

English-Ukrainian dictionary > way
13 много

нрч.

1) багато, багацько, велико, (устар.) много, (во множестве) густо, тісно, (пров.) дуже, гук, гуком. [Багато сліз, а щастя в світі мало (Грінч.). Вишень не було, зате грушок буде багацько (Звин.). Багацько є рож у садочку (Крим.). Прислужився своєму краєві велико (Куліш). Треба много вчитися (Франко). Нечистих місців на землі дуже густо (Звин.). Людей тісно і людям тісно (Чигиринщ.). В їх дуже живе і столується людей (М. Вовч.). У мене гуком свиней (Г. Барв.)]. -го ли? - чи багато? чи багацько? (сколько?) як забагато? скільки? Как -го? - як забагато? скільки? Как -го людей, которые - як багато людей, що; скільки людей, які. Довольно -го - доволі (досить) багато (багацько), багатенько, чимало, чималенько, величко, густенько. [Цікавого там можна знайти багатенько (Крим.). Маруся вже чимало читала (Грінч.). Стрільців у нас густенько (Звин.)]. Не -го - не багато, не багацько. [Не багацько тих у нас, в кого святий огонь не згас (Самійл.)]. Не очень -го - не дуже багато (багацько, густо). [Людей було не дуже густо (Сл. Гр.)]. Не очень-то, не больно -го - не дуже-то багато, не гурт (-то), не велико (-то), не вельми, не гук, (не в числовом знач.) не гаразд. [У їх не гурт чого є (Грінч.). Щоб відтворити його життєпис, маємо не гурт-то матеріялу (Єфр.). Жіноцтво, звісно, логіки має не гурт (Крим.). Заробітку не вельми було і в неї (Кониськ.). Тут новин не гук (Франко). Вона й сама не гаразд тямила в правилах віри (Крим.)]. Не особенно -го - не надто багато, не як багато. Так -го - так багато, так багацько, такого, тако-о, тако-го. [Як запалиш світло вночі, то кульці впасти ніде, такого їх (тарганів) навилазить (Проскурівщ.). І такого-ж тих ксьондзів за тиждень прибуло, що… (Рудан.)]. Так ли -го у вас денег? - чи так-то багато у вас грошей? чи стільки у вас грошей? Не так уже и - го - не з-так і (не так-то й) багато. [Ідеали, принципи, цілі, основи - їх не з-так і багато мала людськість, щоб ними кидатися (Ніков.)]. Так же -го, как - так само багато, як; стільки-ж, як. Слишком -го - надто багато, надто, занадто, забагато. [Їден надто має, а другий нічого (Кам'янеч.). Аж надто щастя! (Куліш). Занадто вже хочеш знати (Звин.). Для поеми в прозі (в цьому творі) забагато наукових гіпотез (Л. Укр.)]. Он слишком -го о себе думает - він надто високо гадає про себе, він надто високо несеться. -го ли - мало ли, -го - мало - чи багато, чи мало; (сколько-нибудь) скількись. -го (если), -го-много - що-найбільше, (в крайнем случае) в крайньому разі. -го шуму из ничего, -го грому попустому - багато галасу з нічев'я; за онучу збили бучу (Приказка);

2) (при сравн. степ.: гораздо) багато, багацько, далеко, значно, геть, дуже. [Цей кінь багато кращий за вашого (Чигиринщ.). Моя спідниця далеко довша од вашої (Хорольщ.). Своя хата дуже більша за цю землянку (Грінч.)]. Он -го счастливее меня - він багато (далеко) щасливіший від (за) мене. Больному сегодня -го лучше - слабому (х(в)орому) сьогодні багато (далеко, значно) краще, багато (значно) покращало.

* * *

нареч.

1) бага́то; бага́цько

2) (при сравн. ст.: значительно, гораздо) бага́то, далеко, значно

Русско-украинский словарь > много
14 как

нрч.

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

\как раз — са́ме, якра́з; ( сразу) зра́зу, відра́зу; ( мигом) уми́ть

\как бы не... — як би не...; ( для выражения опасения) коли б не

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

\как то́лько — як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но; ті́льки, ско́ро; ( для выражения условности) якщо́ ті́льки; ( условный) як, коли́, якщо́; раз; (выделительный, ограничительный, причинный) як

\как бы ни — хоч [би] як; (перед прил.) хоч би яки́й

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

[а] \как же — [а] як же; ( при утвердительном ответе) ая́кже, авже́ж

\как [бы] не так! — чом [би] не так!, як [би] не так!; (ой ли, ишь) овва́!, ов!; ( при возражении) еге́!, авже́ж!

\как — мо́жно (при сравн. ст.) якна́й..., якомо́га, як мо́жна, що́най

Русско-украинский словарь > как
15 идти

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

идёт — ( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

[де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

[ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

\идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

\идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

\идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

\идти ти́ на что — іти́ на що

идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

Русско-украинский словарь > идти
16 well

1. n

1) колодязь

2) криниця; джерело, ключ; струмок

3) водойма, водоймище

4) pl мінеральні води (курорт)

5) перен. джерело, кладезь (знань тощо)

6) сходова клітка, сходи

7) шахта ліфта

8) гірн. свердловина

9) тех. відстійник, зумпф

10) місця адвокатів (в англійському суді)

11) добро; благо; усе добре

I wish you well — я бажаю вам добра

12) (the well) збірн. здорові

2. adj (comp better; sup best)

1) звич. pred. здоровий

to feel well — почувати себе здоровим (добре)

is he well or ill? — він здоровий чи хворий?

well babies — здорові діти

I am practically a well man — я практично здоровий

2) pred. добрий, гарний, хороший

it is well with him — у нього все гаразд

it would be well to ask permission — слід було б попросити дозволу

it would be well to inquire — добре було б довідатися

well and good — ну й чудово; тим краще

3. adv (comp better; sup best)

1) добре; гарно; відмінно; вдало; благополучно

to speak English well — добре розмовляти по-англійському

to think well of smb. — бути гарної думки про когось

pretty well — досить добре

to live well — жити в достатку

to come off well — добитися успіху

to turn out well — закінчитися благополучно

to go well together — гармоніювати; підходити один до одного

to be doing well — видужувати

well said! — гарно сказано!

2) гарненько, як слід, як годиться

examine the account well — перевірте рахунок як слід

3) дуже, вельми

I like him well — він мені дуже подобається

4) значно, далеко

well back — далеко назад; далеко позаду

5) цілком, повністю

6) розумно; справедливо; ґрунтовно

as well — крім того, на додаток; також

as well as — так само, як

well and truly — ґрунтовно, сумлінно

well away — на ходу; розм. напідпитку, ледь стоячи на ногах

well under — розм. п'яний

well met! — яка приємна зустріч!

to do oneself well — ні в чому собі не відмовляти

all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має; кінець — ділу вінець

4. v

1) підніматися (про воду; тж well up)

2) закипати (тж well up)

3) бити ключем, хлинути джерелом; бризками (тж well out, well forth)

□ well over — переповнюватися; литися через край

5. int

ну!

well, what next? — ну, й що далі?

well, now tell me all about it — ну, а тепер розкажіть мені все про це

well, what news? — ну, що нового?

well then? — ну й що?

well then — ну так!

* * *
I [wel] n
1) криниця

2) струмок, ключ; джерело( мінеральне); водойма; pl мінеральні води ( курорт)

3) джерело, кладязь

4) прогін сходів; шахта ліфта

5) гірськ. свердловина

6) тex. відстійник, зумпф
II [wel] v
1) підніматися (про воду; well up)

2) вскипіти ( well up)

3) бити ключем; хлинути, бризнути (well out, well forth)

4) ( over) переповнюватися; литися через край
III [wel] n
1) добро; благо

2) ( the well) здорові

the sick are often impatient with the well — хворих дратують здорові
IV [wel] a
1) predic здоровий; той, що одужав

is she well or ill — є вона здорова чи хворає

I am not very well today — сьогодні я нездужаю

to feel well — доюре себе почувати

to look well — добре виглядати

2) predic хороший, в задовільному стані

all is well — все добре

3) заможний; той, що процвітає

4) вдалий

5) бажаний, доцільний
V [wel] adv
(better; best)

1) добре, відмінно; удачно; благополучно

the work is well done — робота зроблена на відмінно

I did not sleep well last night — сьогодні я погано спав

2) позитивно, сприятливо

3) заможно

to live well — жити в достатку

4) значно

5) цілковито, повністю

6) розумно, з повним розумінням; справедливо

7) ретельно

8) дуже

9) досить

10) в словоспол.

as well — також, теж; з таким же успіхом

we may as well begin at once — ми цілком можемо почати одразу

as well as — також; так само як; на додаток; крім того

well done /run/! — молодець!, добре! ( схвалення)

well said! — добре сказано!
VI [wel]
int ну!

well, I declare! — ну, скажу я вам!; ну, ну!, нема що сказати!

well, to be sure — от тобі е маєш!

English-Ukrainian dictionary > well
17 way

I [wei] n
1) шлях; дорога; маршрут

which is the way in [out]? — де вхід [вихід]?; a way down [up] спуск [підйом]

way across — перехід

a covered way — критий перехід

the Milky Way — Молочний шлях

2) напрям

3) відстань

it is a long way from here — це далеко звідси

4) рух вперед; хід

under way — мop. на ходу

preparations are under way — йдуть /ведуться/ приготування

to get under way — мop. відпливати, відходити; рушати в дорогу, виїхати; розпочати; пускати в дію

to gather way — набирати ходу /швидкості/; to make way просуватися вперед

to have way on — рухатися вперед (про судно, автомобіль)

5) спосіб дії; метод, спосіб

this is the way to do it — це треба робити тільки так /саме таким чином/; манера поведінки

her way of doing her hair — її зачіска

I don't like the way she smiles — мені не подобається її посмішка

it is always the way with him — він завжди так себе поводить

6) особливість, характерна риса

he is not built that way — він людина не такого складу; устрій, звичай, звичка

the American way of life — американський спосіб життя; загальноприйняті норми поведінки

that is the way of the world — так вже в світі повелося

the good old ways — добрий старий час

7) ставлення, аспект

not a bad fellow in some ways — в дечому він непогана людина

8) положення, стан

things are in a bad way — погані справи; розмах, масштаби діяльності

to live in a small way — скромно жити

to live in a great way — жити на широку ногу

9) область, сфера; заняття

he is in the grocery way — він торгує бакалією

hunting is not in my way — полювання мені не до вподоби

10) категорія, рід

11) можливість, шлях, засіб

to find a way of doing smth — знайти можливість що-н. зробити

12) мop. стапель

13) тex. направляюча (станк;)

14) юp. право проходу, проїзду
II [wei] a
проміжний (на шляху куди-н.); розташований на шляху
III [wei] adv; сл.
1) далеко; на значній відстані, віддалений

way behind [ahead] — далеко позаду [попереду]

way back — давно

2) повністю, до кінця

3) поблизу

English-Ukrainian dictionary > way
18 который

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

мест.

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

Русско-украинский словарь > который
19 куда

нрч.

1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;

2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;

3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;

4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;

5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.

* * *

нареч.

1) куди́

2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

\куда умне́е — а) прил. куди́ розумні́ший; б) куди́ розумні́ше; (в знач. част.: при выражении отрицания, протеста, сомнения) де, куди́, авже́ж

\куда как — ирон. ач як, ди́ви як

Русско-украинский словарь > куда
20 ли

и ль союз чи (ставится впереди вопроса); (при усиленном вопросе, сомнении) чи-ж, чи то, чи то-ж, а чи; (в вопрос. предл. после отриц. ещё) хіба (разве). [Турботно дожидали, чи не одужає Маруся (Грінч.). Чи винна-ж (да виновата ли) голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? (Шенч.). Адже вода позаливала всі закапелки, - чи то-ж виберуть її звідти? (Грінч.)]. Дома ли он? - чи він (у)дома? чи (в)дома він? Скоро ли он приедет? - чи скоро він приїде? Правду ли вы говорите? - чи ви правду кажете? Будет ли этому конец, или не будет? - чи буде цьому край, чи не буде? Не лучше ли без детей? - чи не краще без дітей? (с оттенком сомнения) без дітей чи не краще? Доживём ли до того? - чи доживемо до того? (с сомнением) може до того чи й доживемо. Не всё ли равно? - чи-ж не однаково? Хіба не однаково? Я ль не молодец? - чи-ж я не козак? Так ли? - а чи так воно? Ой ли?! - ов! овва! [«Перевелися тепер рицарі в Січі.» - «Овва!» - гукнув тут на всю світлицю Кирило Тур (Куліш)]. Что ли; ну ли - чи що. [Що він там чортів сліпить, чи що? (Номис)]. Да ну ли, иди уже! - та ну-бо йди вже, чи що! Ли - ли - чи - чи, чи - а чи, чи - чи то, чи то - чи, чи то - чи то. [Чи жать, чи не жать, а сіяти треба (Шевч.). На що він моргає, - чи на мої воли, а чи на корови, чи на моє біле личко, чи на чорні брови (Гнід.). Будьмо скрізь українцями - чи то в своїй хаті, чи в чужій, чи то в своєму краї, чи на чужині (Коцюб.). Чи то летять над містом літні хмарини, чи то змагається з нічними сутінками блідий світанок листопаду, а чи сонце спадає в імлу затишної долини (М. Зеров)]. Тот ли, другой ли - чи той, чи (хто, хтось) инший. Близко ли, далеко ли - чи близько, чи далеко. Так ли, не так ли, - мне безразлично - чи так, чи не так, - мені байдуже.

* * *
I част., союз; тж. ль
чи (преим. ставится в начале предложения); (при усиленном вопросе, сомнении) чи ж, чи то ж, а чи
II
(мера длины и веса в Китае и др.) лі (нескл., с.)

Русско-украинский словарь > ли

Страницы

См. также в других словарях:

Так далеко — Так далеко, так близко! Так далеко, так близко! In weiter Ferne, so nah! Жанр драма … Википедия
Так далеко, так близко! — In weiter Ferne, so nah! /Faraway, So Close!/ Si loin, si proche ! … Википедия
Низко - так близко, а высоко - так далеко. — Низко так близко, а высоко так далеко. См. ДАЛЕКО БЛИЗКО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Так далеко, так близко — … Википедия
Так далеко, так близко! (фильм) — … Википедия
далеко́ — и далёко; дальше. 1. нареч. к далекий (в 1 и 2 знач.). 2. в знач. сказ. О далеком расстоянии. Я устал! а до дому еще так далеко… Дай к столбу прислонюсь, отдохну на пути. Огарев, Зимняя ночь. Далеко ты от меня, далеко, и не видишь ты наверняка в… … Малый академический словарь
ДАЛЕКО - БЛИЗКО — Вода то близко, да ходить склизко. Мерила старуха клюкой, да махнула рукой (о проселочной дороге). Далеко околицей, да напрямик не попадешь. Низко так близко, а высоко так далеко. Хоть и далеко, да полетно. Хоть далеко, да легко; а близко, да… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Далеко-далеко (фильм) — Далеко далеко Far and Away Жанр драма / приключения Режиссёр … Википедия
Далеко-далеко — Far and Away Жанр драма … Википедия
далеко — (трад. нар.) ДАЛЁКО, дальше; I. нареч. к Далёкий (1 2, 4 зн.). Летает д. Живёт д. от центра. Д. простирается степь. Проснулся д. до рассвета (нар. разг.; задолго). Д. ушел от истины (о том, что не соответствует истине, правде). Шагнуть д. (также … Энциклопедический словарь
Далеко от Москвы — Далеко от Москвы … Википедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

так далеко

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

так далеко

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: